ВИСНОВОК 1. Наявна стала тенденція до появи освітніх утрат у швидкості читання учнів початкової школи від 1 до 4 років навчання відносно орієнтовних норм темпу читання: від 0% у 1 –му класі до 83,3% у 4-му класі.

ВИСНОВОК 2. Впливу географічного чинника на появу освітніх утрат учнів початкових класів у техніці читання не виявлено: найнижчі та найвищі показники зафіксовано в закладах освіти одних областей (у 2-х, 3-х класах).

ВИСНОВОК 3. Спостерігається коливанняамплітуди мінімальних та максимальних кількісних показників у кожному році навчання в початковій школі із загальною тенденцією до збільшення: 1 клас – 29 сл/хв; 2 клас – 68 сл/хв; 3 клас – 41 сл/хв; 4 клас – 61 сл/хв. Це свідчить про суттєву різницю у розвитку технічної навички читання в учнів кожного класу кожного закладу освіти і відтак – про потребу формування індивідуальної траєкторії формування читацької навички в умовах освітніх ризиків і втрат.

ВИСНОВОК 4. Результати моніторингу засвідчили залежність середнього показника темпу читання від очної чи дистанційної форми навчання та діагностики. У мобільних класах показник вищий у середньому на 10 сл/хв, що вказує на значно більшу ефективність формування навички читання на основі застосування цифрового підручника в мобільних класах.

ВИСНОВОК 5. Виявлено прямо пропорційну залежність між чисельністю контингенту закладу освіти (ЗО) і сформованістю технічної навички читання в учнів. Статистична різниця становить до 10 сл/хв., що в загальних межах вияву показника (від 60 до 70) є максимальною амплітудою коливання. Динаміка показника є чітко збільшуваною від мінімуму в ЗО з контингентом меншим за 50 осіб до ЗО із контингентом більшим за 300 осіб.